OPEN BIM. Деякі загальні вимоги щодо створення моделі монолітного каркасного будинку, для експорту в розрахункові програми.
1. Знання проектувальником моделі, алгоритмів розрахунку конкретної програми і правил створення розрахункових схем, може істотно збільшити якість моделі, що експортується. Перед початком роботи бажано взаємодія з конструктором для складання загальних вимог до моделі, що експортується.
2. Всі конструктивні елементи, різні по конструктивної функції і матеріалами, повинні розташовуватися на окремих шарах.
3. У розрахункових схемах колони, пілони є стрижневими елементами.
Прямокутні колони (пілони) з витягнутим поперечним перерізом мають співвідношення b / a <4 або hпов / b> 4. Більш витягнуті в плані колони слід відносити до стін.
4. Залізобетонні балки є в розрахунковій схемі нерозрізними стрижневими елементами і проектуються на всю довжину, як єдине ціле, включаючи консолі.
5. Металеві профільні колони небажано проектувати бібліотечним елементом.
Імпортуючи стандартні сталеві профілі в менеджер профілів, ми отримаємо колони, які коректно передаються в розрахункові програми. Те саме можна сказати і до балок.
6. Перекриття і стіни розраховуються як пластинчасті елементи (елементи плоскої оболонки).
7. Стіни по конструктивної функції є несучі, самонесучі, ненесучі. За цією ознакою вони повинні бути асоційовані і в моделі. Ненесучі стіни з різного матеріалу, повинні бути ідентифіковані, лини їх прив'язки не повинні перетинатися.
8. Фундаменти краще проектувати інструментами стіна, колона, балка, перекриття. Якщо їм в класифікації присвоєно назву відмінну від використовуваних інструментів, то в трансляторі все одно необхідно їм призначити відповідні типи IFC, які адекватно читаються програмами, в які йде експорт.
9. Найчастіше суцільні монолітні стіни зустрічаються в підземних поверхах та підвалах. Так як пілон або колона проходять через підвал до фундаменту, то в розрахунковій схемі вони так само є стрижнями, тому щоб мати правильну розрахункову схему, то стіни повинні бути розбиті на ділянки між колонами і пілонами, і в розрахунковій схемі будуть дисками. Хоча можуть бути і інші типи розрахункових схем, де стіни будуть суцільними дисками.
10. Так як перекриття розраховується як пластинчасті елементи (елементи плоскої оболонки), то його необхідно проектувати цільним, включаючи балкони, лоджії, козирки, галереї та інші виступаючі елементи. В іншому випадку - це треба буде робити конструктору в розрахунковій програмі. Лінію прив'язки перекриття краще розташовувати посередині несучого шару.
Для розрахунку, перекриття краще проектувати без оздоблювальних шарів, підлоги краще проектувати окремими перекриттями.
11. Несучі стіни, пілони, колони по висоті, необхідно проектувати по поверхах, між низом та верхом перекриттів.
12. Лінію прив'язки несучих стін краще розташовувати посередині несучого шару або принаймні не виходити за несучий шар стіни, що пересікається. Краще, коли лінія прив'язки перетинається між собою в середині несучої частини стіни. Лінія прив'язки не несучих стін не повинна входити в тіло несучої стіни або колони та перетинати їх.
13. Отвори в перекритті необхідно проектувати інструментами перекриття. Не забувати про корисну функцію: виділивши кілька перекриттів, і створивши отвір в одному з них, він автоматично з'явиться у всіх виділених перекриттях. Для зручності коригування отворів можна тимчасово розташовувати в них колону, тоді при коригуванні, буде зручніше змінювати отвори. Перед експортом зробити колони невидимими або видалити їх. Іноді створення отворів доручають конструктору, але тоді більша ймовірність помилок, бо модель у нього неповна. Отвори в стінах створюються порожніми прорізами або вікнами. Отвори, ніші, штраби, створені булевими операціями, багато розрахункових програм не розпізнає.
14. Якщо експортовану модель передбачають передавати назад для коригування, то краще не змінювати її розташування в розрахунковій програмі, яке було визначено при експорті.
Буду вдячний, якщо хтось додасть свої рекомендації.
